У осінь роки вже спішать

У  осінь  роки  вже  спішать.
У  косах  –  пасма  бабиного  літа,
І  сипле  доля,  ніби  із  ковша,
Нові  турботи,  мов  останні  квіти.

А  в  них  –  і  трунки  медоносних  трав,
І  теплі  посмішки  моїх  внучат-малечі,
Й  бажання  жить  під  куполом  заграв,
І  втома  дня,  уплетена  у  вечір,
І    світ,  не  віртуальний,  –  Божий  дар,
Де  все  підпорядковано  законам,
Коли  працює  совісті  радар
І  місця  підлості  не  знайдеться  ніколи.
13.10.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858068
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2019
автор: Ганна Верес