Дві подушки

На  широченному  ліжку  –
Дві  подушки
На  мінімальній  відстані,
Одна  в  одну  втиснені,
Одна  одній  –  пристані
Ніжності.
Постіль  не  заправлена.
Сонце  із  цікавістю  
Вивчає  екстравагантний  декор:
Черевик  і  туфельки,  черевик  під  килимом,  ґудзик,  фікус  –  в  білому
(блуза  –  мов  фата),
Ремінь  звився  полозом,
На  комоді  порожньо,
Під  комодом  сторожем
Пристрасті  лежить
Білизна.
Сонце  посміхається,
Промені  у  пригорщі
Митей  матіолових
Збирає  –  теплі  ще.
Ранок  праці  сповнений:
Йди  туди,  де  холодно!
Не  турбуйся,  лагідне  –
Сонячно  їм  вдвох.
Аромати  кавові,  обіймання  трепетні,
Хвилювання  вигинів,  ґудзик,  фікус,  сплеск.
Подушки,  мов  пристані,
Мінімальні  відстані,
Мить  до  квіту  стиснена
Стукотом  сердець.
Постіль  застилати  ніхто  не  збирається.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858018
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2019
автор: Серафима Пант