***
Розбіглися на поклик долі
Мої вчорашні школяри;
Обрали, мабуть, гідні ролі,
Щоб крокувати догори.
Мені судилося пірнути
На недосяжну глибину:
Піти небажаним, забутим,
Вірші складати про війну.
І повернутися завчасно,
Якщо сніжитиме зима.
Рядками сіятися рясно,
Бо щастя іншого нема.
2012р.
© Copyright: Корнейчук Пётр Ефимович, 2019
Свидетельство о публикации №119121502521
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858002
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.12.2019
автор: Петро Корнійчук