Його чекало місце на Олімпі

[b]Присвячую  Герою  України,  борцю  за  незалежність  Лук’яненку  Левку  Григоровичу[/b]

Життя  борця  прокручую  я  знову,

Аналізую  кожен  його  крок

І  з  Богом  хочу  вести  я  розмову,

Як  ми  й  чому  залежим  від  зірок,

І  чом  зірки  згорають  передчасно,

Й  хто  зорепади  з  висі  направля,

Й  чому  щасливий  хтось,  а  хтось  нещасний,

І  чим  для  нас  є  матінка-земля.


Хтось  по-синівськи  землю  свою  любить

Й  за  що,  не  може  відповіді  дать.

Такого  чомусь  доля  не  голубить,

Ще  й  переслідує  непрохана  біда.


А  інший  дивиться  на  все  крізь  пальці,

У  завтрашній  не  заглядає  день,

Торує  шлях  свій  у  високе  панство,

Дивись,  і  крісло  там  собі  знайде.


Перший  –  за  всіх  борець,  інший  –  за  себе,

І  в  кожного  –  одне  лише  життя.

Раніш  приймає  горді  душі  небо,

Що  не  втомились  на  шляху  звитяг.


Немало  в  нас  імен  борців  крилатих

І  не  тому,  що  був  зірковий  час.

Левка  Лук’яненка  не  можу  не  згадати,

Котрий  життя  поклав  своє  за  нас.

Його  чекало  місце  на  Олімпі*,

Та  доля  на  Голгофу  повела.

Ніде  не  став  ні  разу  на  коліна!

Лишилась  пам’ять.  А  у  ній  –  хвала!
13.12.2019.
*  –  міг  бути  на  чолі  держави.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857963
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.12.2019
автор: Ганна Верес