Зустріч через роки

Зима,  перон  і  дощ  періщить,
Ось-ось  і  потяг  підійде,
Пронизливий  холодний  вітер,
Й  не  заховаєшся  ніде.

І  раптом  я  іі  угледів,
Таку  вже  милу,  чарівну,
Краси  небаченоі  леді,
І  знову  повернувсь  в  весну.

ІІ  чарівне  гарне  тіло,
Красуням  світовим  під  стать,
Хоч  стільки  років  пролетіло,
Та  серцем,  я  зумів  впізнать.

Впізнав  я  зразу  іі  очі,
Іі  усмішку  чарівну,
І  голосок,  немов  дзвіночок,
Мене  в  дитинство  повернув.

Це  ж  ми  не  бачились  з  тобою,
Аж  цілих  шість  десятків  літ!
Та  ти,  лишилась  молодою,
Таку,  не  можна  нелюбить.

Я  пригорнув  іі  до  серця,
І  в  неі  сльози  полились,
Вона  згадала,  як  в  дитинстві,
Ми  з  нею  в  вірності  клялись.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857944
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2019
автор: Амадей