Сідають на аркуш птахами
Даровані небом вірші,
На них я чекала роками,
Вслухаючись в тишу й дощі.
А муза раптово з'явилась
З забутого голосу й слів,
У небі вікно відчинилось,
Без всяких залізних ключів.
Мандрую з любов'ю землею,
Немов пілігрим між людей,
Із музою разом своєю,
З хрестом, що приріс до грудей.
Незнана, для світу незрима,
Не Стус, не Хайам, не Шекспір,
Я, просто, часом чую рими,
Які загортаю в папір.
Летять над старими дахами
Вітри, хуртовини, дощі...
Сідають на аркуш птахами
Даровані небом вірші...
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857892
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.12.2019
автор: Sukhovilova