Нічка закохана зоряним полем цвіла,
Зачарувавши собою садочки травневі,
Вербам плакучим розпатлане срібло вплела.
Скибкою місяць повис понад раєм вишневим.
Згодом розбавило нічку ту ранку вино,
Що розлилося в імлі у небесній на сході,
Ще не постукало променем сонце в вікно,
Ніби боялось мені заподіяти шкоду.
Тишу-фіранку я бережно ледь прохилю,
Стану за руку вітатися з сонячним світлом,
В душу собі його келихом щедрим наллю,
Щоби воно в мені літечком теплим розквітло.
7.10.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857874
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.12.2019
автор: Ганна Верес