Дивися, мамо, йде лапатий сніг
На завтра буде вже його багато.
І я б згори кататися побіг,
Та почекаю, як приїде тато
У небі хтось торбину розв’язав –
Такі великі падають сніжинки.
"Приїде тато? Він же обіцяв
На Новий рік поставити ялинку"
-"Він не дзвонив сьогодні?"
-"Не дзвонив"
-"І вчора теж, напевно на завданні"
Але клубок до горла підступив,
Втомилася від довгого чекання.
Ще кілька днів і знов, нарешті, дім
Підріс малий, дружина вже чекає.
Он пада сніг, піду на гірку з ним
І думка на морозі зігріває…
Тут раптом свист і вибух, знов і знов
І білий світ кудись у темінь канув.
А сніг тихенько все ішов, ішов,
Та на обличчі вже його не танув…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857823
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 13.12.2019
автор: Микола Ліннік