В городі, де росте часник,
Буряк, картопля і квасолька,
З'явилась, мабуть, ще з весни,
Мала зелена парасолька.
Це був, від лопуха, листок
На зонт крислатий дещо схожий.
На грядці він зайняв куток,
Неподалік від огорожі...
Так от...
Одного дня, в обід
Раптово розпочалась злива.
В цей самий час, руденький кіт
Дрімав у затіночку сливи.
Дощу, він звісно, не зрадів,
Заметушився хутко-хутко,
Бо ж намочити не хотів
Свою м'яку, пухнату шубку.
Та як уникнути біди?
Куди сховатися від граду?
-Біжи сюди, сюди, сюди...
Листок зонта розправив радо.
І кіт, рятуючи кожух,
До лопуха чимдуж тулився.
Сидів, допоки дощ не вщух.
Сухим, на щастя, залишився.
Так, парасолька, хоч мала -
Кота від дощику сховала.
Ба! Навіть трохи підросла:
Ще довша, і, ще ширша стала!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857729
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 12.12.2019
автор: Світлана Семенюк