Морозні вітер вів пісні
І килимком сніжок стелився,
Я йшов до тебе уві сні,
Але, мабуть, з дороги збився.
Приснився знову не тобі,
Кому? Вже й сам не пам'ятаю.
І я не винен, далебі,
Що спогад змило водограєм.
Лиш відчуваю на губах
Солоний присмак поцілунків
І досі ще стоїть в очах
Із тіл сплетіння візерунків.
Горіли пристрасті вогні,
Я відчував, як в них згораю,
Та іншу пестив я вві сні...
Кого? Ніяк не пригадаю.
Де ти була увесь той час,
Коли я знову щось наплутав?
Дай шанс, щоб міг я без прикрас
Гіркої випити спокути.
Із неба зіроньки ясні
На вухо правдоньку шепнули:
"Вона ішла до тебе в сні,
Та в інший сон, мабуть, звернула."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857673
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.12.2019
автор: