Вже не чекаєш його дзвінок
І серед натовпу не шукаєш
Він був у спеку - води ковток
І серед пекла шматочок раю.
Він був повітрям, він сонцем був,
Одним ним дихала... його кохала...
Усе минуло... той час минув,
Коли те щастя в руках тримала.
Й тепер не знаєш, що у душі,
Адже ні зла, ні образ немає,
Але і ці відчуття не страшні,
Бо хоч і біль, але відчуваєш.
А ось коли тобі все одно,
Коли байдужість заглянула в очі...
І хай пам'ятаєш усе що було,
Та повернути цього не хочеш.
9. 12. 19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857671
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.12.2019
автор: іванесса