Чому таке несправедливе,
Болюче, інколи щасливе,
У цьому світі прожиття?
І вже не знайдеш укриття
Од вчинків хибних, слів які лишили,
Тих дум що вмить заполонили.
І тремтять мої долоні,
Краплі л'ються знов солоні.
Бо той жаль не розділити,
Душу нам не залічити.
Про все забути у момент
Розбите серце ніжне вщент.
І як завжди лише у повню,
Ту порожнечу я заповню
Далеким світом, що як кров
Тече у жилах наших знов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857578
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.12.2019
автор: Redimun