Коли я
дивлюсь на тебе,
То кров
У нутрі нуртує.
Із висохлих
в серці стебел
квітки
виростають, рву їх.
Та хтось їм
дає безсмертя.
Ти з Чаром
вступив у змову?
Ламаю
квіткам хребет я.
Вони ж
виростають знову.
Так радісно –
ти у силі.
Так боляче –
ми не разом.
Підносять
космічні хвилі.
Вбивають
беззвучні фрази.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857460
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.12.2019
автор: Крилата (Любов Пікас)