Все буде добре, бо так має бути,
мани розсіється туман,
але цей морок не забути,
не забувається обман.
Імла над світом і життям висіла,
та вийде сонце в виднокруг,
освітить ліс і сад, віконце,
а доля зробить круг.
На іншому життя етапі
щось не повториться колись,
буде по-іншому, та згадки
не забувай і повернись.
Хтось досвід свій не забуває,
та оцінити слід його,
бо досвід різним той буває,
який і де був, і в кого?
Туману мряка та імла минає,
сонце повернеться з далечини
і знову землю осяває,
щоб далі освітить стежки.
23.10.2019-9.12.2019.
Світлина автора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857447
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.12.2019
автор: Светлана Борщ