Горе - війна

В  небі  порушено  спокій,
Рух  на  години  застиг,
Дуже  повільно,  спираючись  трохи,
Горе  зайшло  на  поріг.

Кольору  хакі  прикраси,
Цілеспрямований  крок,
І  за  умовами  гри  «третій  зайвий»
Вибрало  теми  урок.

Буде  нас  вчить  помирати,
Тих,  хто  себе  не  навчив,
У  добровольців  пішли  перші  втрати,
Хтось  сам  себе  загубив.

Дивиться  вовком,  сивіє,
Тисне  на  місце  слабке,
Власної  тіні  відтінок  біліє,
Друже,  та  що  ж  це  таке?

Хто  до  джерел  повернеться,
Хто  заховатись  збіжить,
Але  рядки,  де  прописані  смерті,
Не  затираються  більш.

Постріли  в  небо,  і  –  з  неба,
Світ,  коли  більшість  зівак,
Горе  чекає  зручного  маневру,
Щоб  зачепитись  за  страх.

Дай-но  їм  час  загубитись,
В  теплім  сімейнім  краю,
Там  у  солдата  бувають  просвіти,
Під  чорним  пластом  вогню.

В  серці  не  знайдено  спокій,
Матері  руки  тремтять,
Горе  повільно,  спираючись  трохи,
Душі  прийшло  забирать.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857400
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 09.12.2019
автор: Катерина Лубянська