Під навісом лопочеться вітер,
Стугонить та тікає під дах.
Назбиралось у серці знов літер,
Лину з вітром в коханні, мов птах.
Щемно й радісно зиму у леті
Зустрічати між хмар край воріт.
Біля фіртки років чутно шепіт
І в пастельні тони вбрався світ.
Я ж горнуся до мрії в бажанні
Поруч бачити завше тебе.
Додивлятися сон на світанні,
Прихилившись на любе плече.
08.12.19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857339
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.12.2019
автор: Валентина Ланевич