Спросоння

Спросоння  крокуючи  далі
Іду,  дивлюсь,  помічаю,
Що  серце  живе,  а  не  з  сталі
Хтось  цього  і  не  знає...
А  жити  ж  то  треба  сьогодні
Знаючи  те,  що  вже  втратив
Почуття  не  вовки  голодні
Ніколи  вони  і  не  зрадять
Та  вогнем  гріти  дорожче
Усе,  що  в  тебе  лишилось
Любити  серце  так  хоче,
А  випадки?  все  це  наснились...
Тож  пам’ять  вічно  відкрита
Сонце  душі  обігріє,
Я  завжди  буду  любити
І  вчення  твоє    буду  сіять  …

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857100
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2019
автор: Go Love Ash