Калина

Знов  калина  запахла  журбою:
Смак  гірчить  -  дивовижний  мигдаль,
Чую  мами  слова  за  стіною,
Батька  усмішка  лине  у  даль.

І  калина  так  холодом  хилить  -
Стелю  грона  на  рідний  поріг,
А  душа...  так  душа  ніжно  
молить  -  
Час  з  батьками  так  швидко  пробіг.

Зацілую  від  холоду  грона,
Терпко,  терпко  втамую  печаль.
Ой,  калинонько,  моя,  червона  -
В  ній  журба,  мов  розбитий  кришталь...

(С)  Леся  Утриско

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857072
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2019
автор: Леся Утриско