Заснув старенький Львів
Під темним одіялом ночі,
Вечірню казку, йому ніч шепоче,
Старенький спить і сниться спокій ночі
В той час, коли життя вирує і клопоче
І аж поки, світанок не прийде
Із першим світлом дня
Прокинеться, а з ним і метушня -
Трамваїв стукіт і упряжок тупіт,
Туристів море, що займає площу -
І так із дня у день - нічого не міняється
І нових людей бачить він і залишається
Лиш спогад про минуле в пам'яті старій
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857070
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2019
автор: Ірина Комендант