Він пішов захищати Вітчизну,
А матуся молилася вслід
І, напевне тому й не загинув -
Захищала молитва від бід.
Відчував син матусі тепло,
Хоч від рідного дому далеко,
Згадував те подільське село,
Де батькам приніс сина лелека.
Душу грів горобини вогонь,
Що росла недалеко від хати
І матусиних ніжних долонь
Доторк міг він щодня відчувати.
А молитва, мов той оберіг
Заслоняла бійця від напасті.
Став синочок на рідний поріг
І матуся світилась від щастя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856728
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.12.2019
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський