Закривавлена

Вона  опустить  руки,  не  проб'ється...
За  спиною  її  друзі  шепотіли.
Вона  слабка  й  нестійка  як  водиця...
Кричали  у  віп-зоні  її  вороги.
А  вона  закривавлена  все  стояла
На  своїх  двох  поранених  ногах
А  вона  опиралась  всім  вітрам  :
Тримала  руки  в  бойовій  готовності
І  стала  як  лід  її  душа,  тверда.
І  навіть  коли  сили  зійшли  на  нівець,
Вона  обіцяла  собі,  що  це  не  кінець,
Поїхала  дальше,  бо  це  не  її  зупинка,
Хоч  від  віри  лишилась  надії  крихта.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856316
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2019
автор: Alive corpse