все стало таким прісним, непотрібним
Скінчились фарби радості і мрій
Блукатиму садами егоїзму
Де світ тобою вже давно не мій...
Від голосу не бігтимуть мурахи
І погляд не загріє в зимах, ні.
Розчарування на болючу плаху,
Відправить щастя, сутожно сумні
Всі відображення у дзеркалі із нині.
Печаль піано п'янко розіллє
І тільки мармур щастями застилий
Із спогадів у серці, нічиє...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856218
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2019
автор: Квітка))