вийшла босою з хати
зо срібним відеречком у руці
Божа Мати
і стежиною у квітник –
зірколобого вечора напувати
матіоли густим ліловатим
солодким пінистим ароматом
великими ковтками
серпней вечір напій жадно п`є
і впертим лобом руку
лагідну підштовхує…
питва ж лілового
у срібному відеречку не убуває
не меншає
…. за гаєм
сонце наніч зачиняє
вікно своє черво́нно-золоте –
матіола в садках цвіте
27.11.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856134
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.11.2019
автор: Валя Савелюк