Одяглася стара осінь у барвисті шати,
Граблі взяла собі в руки - пішла загрібати
Пишне листя в лляні міхи, щоб перину шити,
Би накритись у морози - ще трохи пожити.
Сипав снігом сірий обрій, стара шкандибала,
День останній колисала, та й нічку приспала:
- Поспи нічко, хай насниться весни пишне зілля,
За тобою день воскресне - всядеться на гілля.
Вітер листя розпорошить по ріллі зораній
І лелеку знов закличе - той господар ранній,
Попрацює собі славно у пекучім літі,
А би дощем положитись у осіннім квіті...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856100
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.11.2019
автор: Леся Утриско