Водночас

Ти  сніг,  ти  вітер,  ти  гроза,
Ти  буря  в  морі,  що  віщує  лихо.
Туман  ранковий,  на  траві  роса,
Несеш  ти  шум,  але  з  тобою  тихо.

З  тобою  страх,  але  й  водночас  спокій,
З  тобою  сонячно  й  водночас  темнота.
З  тобою  залишаюсь  я  собою,
Але  й  водночас  я  уже  не  та.

Ти  віднайшов  в  мені  ці  поєднання,
Й  душа  моя  подалась  у  політ,
Мабуть  зізналась  б  я  тобі  в  коханні,
Але  залишився  від  тебе  тільки  слід.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856083
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.11.2019
автор: В.О Кароока