ЛИСТОПАД В ДУШІ ______________О. СТЬОПИНА

В  душі  вмить  листопад  змінив  тональність,
Плеснув  мені  вина,  відпила  я  ковтка,
Чекаю  рух  у  чарівну́  реальність,
Де  буду  знов  весела  і  легка.

Не  щедрий  він  на  смак  і  аромати...
Гірчить  вино,  я  п'ю  його  сама,
Як  сум  п'ють  у  жданні  розплати
За  те,  що  діставалось  задарма́.

А  я  завжди́  як  зайве  є  –  марную.
Розтринькала  всю  радість  до  гроша.
В  душі  дірки  латаю...  і  сумую...
І  микається  сколена  душа...

Піду  до  тебе,  в  па́рі  ж  нам  гарніше?
 Не  винен  листопад!  –  промовиш  ти.
Вино  навіщо?  Може  щось  міцніше:
Плесни  в  бокал  кохання  й  доброти,

Налий  собі  й  мені  по-троху  віри,
Добав  надії  щіпку,  –  так  смачніш,
А  як  фужери  сповняться  до  міри,
Ці  ліки  вип'єм  –  стало  щоб  ясніш...

Оригінал
 
Ноябрь  в  душе  моей  сменил  тональность,
Плеснул  в  бокал  вина,  я  отпила,
Жду  перехода  в  новую  реальность,
Где  буду  вновь  легка  и  весела.

Но  он  не  щедр  на  вкус  и  ароматы,
Горчит  вино,  я  пью  его  сама,
Как  пьют  печаль,  со  страхом  ждут  расплаты
За  то,  что  получали  задарма.

А  я  всегда:  есть  лишнее  –  транжирю,
Истратила  всю  радость  до  гроша.
Теперь  грущу,  внутри  латаю  дыры,
Исколотая  мечется  душа.

Пойду  к  тебе,  вдвоём  ведь  будет  легче?
-  Ноябрь  не  виноват!  –  мне  скажешь  ты.
Зачем  вино?  Давай  чего  покрепче:
Плесни  в  бокал  любви  и  доброты,

Налей  себе  и  мне  немного  веры,
Добавь  надежд  щепотку,  так  вкусней,
Но,  а  когда  наполняться  фужеры,
Лекарство  будем  пить  от  хмурых  дней

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855880
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2019
автор: Юрій Шибинський