У ворожки Варка сяє –
Біла відьма правду каже,
Все говорить, як читає
(Правда, тут, як карта ляже).
-Живеш, мила, ти в достатку,
Чоловік тебе кохає,
Дуже чесний, працьовитий,
І коханки він не має.
Таро-карти не брехали
(Не підводили ніколи),
Про синочків розказали,
Що відмінники у школі.
-Тільки ввечері сьогодні
Не збивайся з пантелику:
Мусиш вдома пережити
Колотнечу невелику.
Сварка потім розгориться,
Бо замішані тут гроші,
Та не думай ти журиться –
Буде в вас кінець хороший.
Тобі дуже пощастило,
Таке іншим і не сниться!
І за все це заплатила
П’ятсот гривень молодиця.
Їхала додому жінка,
Думала: «Що я зробила?
За цю казку я, дурепа,
Аж півтисячі вгатила!»
Хоч ворожка і хороша,
Таки совість гризла Варку…
Щоб збулося на всі гроші –
Мусила вчинити сварку!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855819
Рубрика: Гумореска
дата надходження 25.11.2019
автор: Катерина Собова