Така я є , чудна

Дивлюсь  у  скло  віконне  запітніле,
Я  домалюю  цей  міський  пейзаж,
Сніжинки  намалюю  пальцем  білі,
Та  інший  новорічний  антураж.
Хоч  дуже  жаль  мені  що  сніг    не  випав,
Кручені  намалюю  вензелі,
Неначе  морозенко  в  скло  подихав,
І  також  малював  на  цім  вікні.
Я  уявлю,  сама  створю  я  щастя,
Грудневих  свят  чекатиму  п'янких.
Така  я  є  чудна  мрійлива  Настя,
Та  в  світі  цім  багато  нас  чудних!

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855701
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.11.2019
автор: Анастасия Яковлева