Дивлюсь у скло віконне запітніле,
Довершу я весь цей міський пейзаж,
Сніжинки намалюю пальцем білі,
Та інший новорічний антураж.
Хоч дуже жаль мені що сніг не випав,
Кручені намалюю вензелі,
Неначе морозенко в скло подихав,
І також малював на цім вікні.
Я уявлю, сама створю я щастя,
Грудневих свят чекатиму п'янких.
Така я є чудна мрійлива Настя,
Та в світі цім багато нас чудних!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855701
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.11.2019
автор: Анастасия Яковлева