Осінь крокує у зиму стежками,
Відійшов у минуле її золотий час.
Вона втікає, поволі потічками,
Душу леліє і тривожить водночас.
Осінь біжить сталевими магістралями,
Спинити її ми не в змозі.
Встелилась золотими пекторалями,
А білосніжна зима вже на порозі.
Осінь моє серце звеселила,
В бокал молодого вина налила.
Розправила мрії на повні вітрила,
І в незвідані далі мене повела.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855491
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.11.2019
автор: Віктор Варварич