Лік літам не веду.

Лік  літам  не  веду,
Й  голови  цим  собі  не  морочу,
Просто  вірю  й  живу,
Хоч  лякають  гріхи-поторочі.
Куди  дітись  від  них,
Вони  шальки,  що  впали  на  ва́ги.
Їх  немає  простих,
Бо  вони  всі  достойні  уваги.
Лік  літам  не  веду,
Й  голови  цим  собі  не  морочу.
Та  вчуваю  біду
І  сняться,  іноді,  сни  пророчі.
Поки  тут,  на  землі
Я,  гріхи  відмолити  зумію,
Відбіливши  в  сльозі
І  поклавши  на  Бога  надію.
Лік  літам  не  веду,
Та  в  висках  стугонить  все  частіше;
Як  за  пруг  мій  піду,
Чи  душа  моя  буде  біліша,
Білих  Ангела  крил,  
Чи  сувою,  в  якому  хрестили...
Дай  же,  Господи,  сил,
Щоб  гріхи  я  свої  відмолила.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855310
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 20.11.2019
автор: @NN@