Поклич мою тінь

Поклич  мою  тінь  побути  поряд.
З  роками  лиш  вітер  усе,  що  в  нас  є,
Він  дотиком  небу  дарує  погляд
І  десь  обіймає  волосся  твоє.

З  роками  каштани  квітнуть  частіше,
Міняються  швидше  пороги  життя.
Можливо,  кохаємо  ми  мудріше.
Можливо,  стійкіше  стоїть  земля.

У  кожного  своє  проміння  вдома,
У  кожного  свої  мінорні  ноти,
Своя  рутина,  наснага  та  втома.
І  тільки  у  спогадах  ти  навпроти

З  натхненням  дивишся  очима  в  очі,
По  шкірі  хвилями  гуляє  ніжність,
Танцює  дотик  у  магії  ночі.
Цей  час  секунда  і  ціла  вічність.

Поклич  цей  спогад  на  чашку  кави.
Відчуємо  присмак  розлук  і  надій,
Побуду  поряд  з  тобою  думками
Й  підемо  своїми  шляхами  до  мрій.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855286
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 20.11.2019
автор: Галина Кудринська