Глибина розбитого люстерця

Близьким,  але  таким  далеким,
Приходить  образ,  світлом,  серед  сну,
Тоді  вернулися  додому  всі  лелеки,
У  ту  минулу  й  нами  втрачену  весну.

Хіба  ж  я  знав,  що  все  отак  складеться,
Життя  нас  пустить  геть  на  самотік,
У  глибині  давно  розбитого  люстерця,
Дивлюсь  на  себе  й  віддаюся  самоті.

Давно  залишені  з  тобою  поокремо,
Знайшли  себе  та  втратили  азарт.
Така  вона,  життєва  теорема,
Утрачена  любов  -  не  вернеться  назад.

Ми  прожили  окремо  цю  холодну  осінь,
Давно  покинули  домівки  всі  лелеки.
Ми  правильно  вчинили?  Я  не  знаю  досі.
Ці  рішення  для  двох,  завжди  такі  нелегкі.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855129
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2019
автор: sichpoet