Промайну, наче дощик маленький –
обережно й не прикро для вас.
Як я йшов – відзвітують опеньки.
Як я впав – занотує шинквас.
Ви не знаєте, як мені лячно,
як я тринькав життя на вірші.
Ради Господа, мрійте обачно! –
пересичення шкодить душі.
Співучасники грізні і мудрі,
співвітчизники добрі й лихі,
не приховуйте наміру в пудрі –
ні до чого вам зайві гріхи.
Всі тут мічені – мляві і жваві.
Всі готові померти в бою
проти кожного в рідній державі,
хто відстоює думку свою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855108
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2019
автор: Олександр Таратайко