Мабуть, ота весна була потрібна

І  музика  текла,  неначе  рідна,  
і  ти  була  ще  зовсім  не  чужа...  
Мабуть,  ота  весна  була  потрібна,  
бо  знов  до  неї  тягнеться  душа.  

Рояться  свіжі  спогади,  де  круки,
а  давні  –  де  не  злічені  літа,  
де  посмішка  твоя,  і  теплі  руки,  
і  в  сутінку  голівка  золота.  

Неначе  й  не  ходили  спільним  шляхом,
не  колисали  роси  на  стерні...
Лети  собі  у  справах,  пізня  птахо.
Не  заважай  молитися  мені.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855064
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2019
автор: avtmailsoft