Останнє світло, останні з нас,
І не знайти, якщо шукати.
Чому прощання кожен раз?
Іду на варту, падай спати.
Останній день, остання ніч,
Тримай мене у полі зору.
Життя така коротка річ,
Та вічно нам іти угору.
Останній жарт, останній сміх,
Тримаю знов твої малюнки.
Горить вогонь, хоч пада сніг.
Холодні тільки обладунки.
Остання рана, останній шов,
Можливо, море розхвилює,
А так, на сонці сохне кров,
Війна й любов мене малює.
05.10.19 ©Стася
(Максим Стаськів)
(Maksym Staskiv)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854929
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.11.2019
автор: Моряк