А я б хотів, щоб зорі впали,
Щоб віяло весною знов.
Кого ми тільки не чекали,
Однаково холола кров.
Однаково боліло зранку,
І розривало на шматки.
Шукай солодку валер’янку,
Заклавши душу у рядки.
А ти б хотів, щоб Світ змінився,
Та сам чомусь вливаєш яд.
Скільки разів я б не розбився,
Це лиш на серце новий гарт.
Нехай таки колись не стане,
У смерті ж тільки холості.
І знову осінь й листя в’яне,
Хтось замерзає на мості...
30.09.19 ©Стася
(Максим Стаськів)
(Maksym Staskiv)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854928
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.11.2019
автор: Моряк