Ми ідеальні лиш на фотографіях
Дарма все ж майоріє інстаграм,
Свій день хоча іде і не за графіком
Чуже життя цікаве дуже нам.
Ми всі не свою долю проживаємо,
І гаємо безглуздо вільний час,
Сторінки віртуальні лиш гортаємо,
Та інтерес нікчемний цей не згас.
І заздримо тому хто є в Італії,
Й когось відправить хочем в Гондурас,
Ми бачимо- стрункіша в когось талія,
І заздрість переповнює вже нас.
А я гарненька завжди в мами квіточка,
Життя своє усім вам покажу,
Дивіться чоловік мій й гарні діточки.
Я вирішу дружу з ким й не дружу.
І віртуально всі ми є щасливими,
І ідеальні всі знаються нам,
Всі є неперевершено вродливими,
А в душах їхніх хто ж бо зна що там.
Та щастя все лише у тиші множиться,
І фото всю красу не передасть,
Й без інстаграму все ж життя продовжиться,
Й навколо стане тільки більше щасть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854911
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.11.2019
автор: Анастасия Яковлева