Як ти рождавсь, то був не сам,
У кожного-ж є мати...
Жив із людьми, та далі нам
На самоті вмирати.
Коли вже на межі стоїш,
Усе й усіх лишаєш -
Ніхто не допоможе там,
У вічність крок ти робиш сам.
Скінчиться круговерть життя,
Ми щезнем, прийде небуття...
Нащадки спомин збережуть,
За нами вслід й вони підуть...
Закон один всьому та всім -
Малим, дорослим чи старим,
Чужим чи рідним, ворогам -
Останній крок ступаєш сам.
12/11/2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854903
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.11.2019
автор: Федір Трох