ритуал



непохитні  порожні  шальки_
оксамитова  ряса  ночі_
кожна  сповідь  –  затерта  калька,
кожне  зЕрно  на  жорна  хоче_
>
переважно  пусті  обличчя_
підозріло  нервові  рухи_
обіймаються  протиріччя
страх  до  сміху  як  прах  до  духу_
>
на  долонях  переплетіння
ліній  долі  та  свіжих  шрамів,
жалить  очі  сріблястий  іній
на  руїнах  мовчання  храму_
>
впалі  вилиці  /  сиві  скроні,
гострі  плечі  /  коліна  здерті_
декорації  сну  картонні
тіні  п’яні,
до  крику  вперті  >
>  медитують  парафіяни
на  задуту  останню  свічку
купи  ліпляться  аур  плями,
увійшовши  в  ту  саму  річку_

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854894
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.11.2019
автор: Ки Ба 1