Скажи, мій народе,з якого ти роду?...
З якої криниці,з джерела ти воду п'єш.
Твої долі,мелять на убой... до сліз ,до стону...
А ти ,у своїй хаті, катюзі мовчиш.
Мовчи,мовчи...Скажи , що з того буде?...
Сущий, день -є гірше чорної землі.
Каїн,на тобі сорочку рве...б'є у груди
Знімає,шкіру з дитя ...і все у крові.
Яничари,каламутять воду у Дніпрі
До нитки,все розграбували ,розікрали.
Роблять,штучну погоду на троні царі
Продають,землі...знищують,все вандали.
Клоуни,насміхаються з дочок ,з синів...
І плюють,на пам'ять героїв Майдану.
Немає ,нічого святого для *** і кнурів
Служать,кремлю пишуть,сценарій по-плану.
Пруться,до трону за привладну корону.
Обіцяють,золоті гори ведуть в обман
Хаос,мать анархія від Сяну до Дону
Для них,є герой сивоха батя пахан.
Рубають,столітні дуби на дубові гроби
Висихають,повноводні ріки од болю.
З'єднайсь ,мій народе, !... Орду, прожени
І здобувай,для дитя воленьку волю.
М .Чайківчанка.
Цей вірш написаний У 2014 10 09 відкоректований 2019 10 11
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854885
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.11.2019
автор: Чайківчанка