Чернігову

Чернігів,  ти  духовності  криниця,
Душею  п’ю  тепло  твоє  й  любов,
Дозволь  мені  красі  ясній  вклониться,
Яку  подарував  тобі  сам  БОГ!

Десна  твоя  ледь  хвилечками  грає,
Мереживом  сріблястим  миготить,
Вона  сестра  Дніпра  і  гордість  краю,
А  понад  нею  –  дугами  мости!

Чернігів,  ти  легендами  повитий,
Хрестами  золотими  вріс  у  вись.
Топтали  твою  землю  московити,
Впились  татари  кровію  колись.

Стоїш  під  сонцем  світловеличавий,
Як  пам’ятник  минувшині,  твій  вал,
Що  став  грудьми  твоїми  і  плечами.
На  ньому  напис*  душу  зігріва!
15.11.2019.
*  –  на  валу  напис  із  рослин  «Чернігів».

Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854831
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2019
автор: Ганна Верес