Як сонце дарує яскраве проміння,
А Світязя хвилі біжать в береги.
У рідній Волині я бачу коріння,
Я маю віддати землі цій борги.
Тут Стохід і Прип’ять течуть між лісами,
Тут небом льоновим квітує земля.
Глибоко пустив я коріння з роками,
До мене з любов’ю тут все промовля.
І де б я не був на Волинь повертаюсь,
Де серце радіє пісням солов’я.
Пишаюсь тобою, квітучий мій краю,
Моя синьоока Волинська земля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854753
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2019
автор: Віталій Назарук