ТЕПЛА ХВИЛЯ НАХЛИНУЛА В ДУШУ

Тепла  хвиля  нахлинула  в  душу
І  сльоза  покотилась  з  очей.
Я  пів  ночі  думками  ворушу
Наче  купою  старих  речей.

Речі  ці  уже  вийшли  із  моди,  
Та  вже  стали  мені  замалі
І  витягую  карти  з  колоди
У  якій  лиш  одні  королі.

Не  знаходжу  туза,  щоб  побити,
Та  весь  козир  у  тебе  в  руках.
Було  важко  тебе  розлюбити
І  складати  пасьянс  по  ночах.

Він  не  склався.  Даремні  ці  спроби,
Телефонні  розмови,  дзвінки.
Тож  не  дуже  тепер  до  вподоби
Знов  гортати    життя  сторінки.  

Та    їх  пам'ять  ще  держить  у  собі.
Викладає  буває  у  снах,
У  яких  ти  постійно  в  жалобі
 І  напрузі,  як  зляканий  птах…

14.11.  2019  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854737
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2019
автор: Мирослав Вересюк