КАЗКОВА НІЧ

Втопилась  зірочка,в  ставку  нічному,
і  місяць  човником,пливе,по  ньому.
Ставок  як  дзеркало,показує  усе,що  є-
місяць,зірки  і  все  небо  нічне.

Нічне  повітря,чистотою  аж  пянить,
і  птах  у  далені,десь  рідко  прокричить.
Стара  верба,що  коси  омочила  у  ставку,
гілками  ловить  в  ньому,  зірку  чарівну.

І  дивлячись,на  цей  казковий  світ,
шукаю-а  де  тут,той  казковий  кіт.
Який  співає  і  казки  чарівні  говорить,
бо  у  красі  такій  казковій,повинен  він  по  дереву  ходить.

А  вдивляючись  у  цю,нічну  красу,
радію,що  бачу  наяву,бо  у  казці  цій  живу.
Гавкіт  собак,тільки  нагадує  мені-
не  казка  це,то  все  твої  буденні  дні.

Я  посміхнуся  і  стане  легше  на  душі,
бо  це  мій  край,що  потопає  у  красі.
Тільки  потрібно,це  побачити  у  ньому,
любити  рідну  землю-серцем  і  душою

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854708
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2019
автор: Бабич