ДОН -ЖУАН

А  він  був  ,Дон-Жуан  красивий  МАЧО
У  його  вроду  ,закохувались  старі  і  малі.
Завжди  усміхався,мав  веселу  вдачу
Не  одну  квітку,зірвав  ...співав  ,їм  пісні.
А  голос,  який  золотий,  і  шикарний...
Літав,удаль    орлом  далеко  і  високо.
У  польоті,відкривав  світ  позахмарний
 вигравали  струни  серця  море  глибоке.
Чорні  очі  ,смаглявий,чорнобривий...
Загадковий,-як  зоряна  літня  ніч.
Любив,себе...Знав  собі  ціну...гоноровий
У  будні  дні,запалював  свято  тисячі  свіч.
Як  метелик  ,прилітав  до  троянди  нежданно...
Цілував,голубив  ...і  як  вітер  злітав.
Йому  божественний  голос,Богом  дано
Красень  павич    Голівуд  підкоряв.
Поп  музика,принесла  королю  славу
Над  ним  зійшла,підковою  райдуга  осяжна.
Він  так  і  не  знайшов  пару  Діву  паву.
Завжди,  лицар  на  коні  вино  і  гульба.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854681
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2019
автор: Чайківчанка