Венеціанським паводком у мій бентежний сон,
Шаленством в осінь листопадно-тиху
Ввірвався ти. Блищали зорі й місячний цитрон
На радість серцю, втіху чи на лихо?
Мовчанням гусла ніч, мов таємницю берегла.
І я в обіймах, ледь жива, наосліп
Торкалася губами того дивного тепла.
Обох нас колисала ніжно осінь.
З солодких поцілунків вміло плелось макроме,
І ніч кохання набувала сенсу.
Осіннє щастя слалось, мов японське аніме,
І сон любові поселився в серці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854655
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2019
автор: Світлая (Світлана Пирогова)