Так тихо стало навкруги...
Щось дуже тихо й дуже темно.
Молюся нишком до небес,
Молюся щиро. Та даремно,
Не йде із серця пустота,
Не рожевіють сірі думи.
І ранку вмита чистота,
Не відганя нічного суму.
Не сняться вже дитячі сни,
Не манить в далі мрія юна.
Не ті вже ми, не ті вже ви,
Буздушні, як в пустелі дюна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854554
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2019
автор: Дорошенко Любов