Ховає земля вже осінню красу,
А я до вас щораз в своїх думках лечу,
Щоб споглянути вашої душі красу.
Натхнена вашими душі словами,
Мені так легко й добре з вами.
І в холодну осінню пору
Біля вас зігріваю я душу свою.
Зів"яне з роками і наша краса,
Немов осінь ця.
Та краса душі повік не зів"яне.
І так вона до себе манить.
І суджено у тій красі нам жити.
Тож будемо теплом душ наших дорожити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854534
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2019
автор: яся