На підвіконні свіча амбрує полином,
На її трепет
Зібралось душ багато за вікном,
Принишклий натовп прозорих, невагомих,
Нелегко так мені
Зробити просто повний подих.
Там у дворі - рідня, сусіди, учні-діти
Вже не народжені,
Бо вимерли в минулому столітті.
Не передать, які бунтують почуття,
За що, так нагло
Замордували голодом їхнє життя?
Хай перевернеться кат у домовинах,
Немов сльоза, вогонь у темних шибах
На спомин із минулих літ, історії на стид,
Народу мого біль - совєцький геноцид.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854483
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.11.2019
автор: олена гай