Коли діагноз
луна як вирок,
Холодним потом
стікають крила,
Кров стине в жилах
душа тріпоче,
Серце забилось,
я жити хочу.
З'їдає сили
проклятий ворог,
Зробити з тіла
бажає порох
Відняти душу,
закрити очі.
Я жити мушу.
Я жити хочу.
Трясуться ноги
в вікно дивлюся,
Там сонце БОГОМ.
Йому молюся.
Синочок стая
калину точать.
Вони літають
я тоже хочу.
Хай не літати
хоча б ходити,
Цей світ кохати
людей любити.
Любити землю
і час цінити.
Ні.я не здамся
я буду жити.
Нехай ще довго
чекає небо,
Ще справ багато
зробити треба.
Я переможу
Я буду жити.
Бог допоможе
все пережити.
Коли діагноз
луна як вирок,
Падає розум
кудись до нирок.
Не варто зразу
себе ховати.
Борись! ти зможеш
Перемагати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854390
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.11.2019
автор: Малиновый Рай